субота, 16 вересня 2017 р.

11 клас Факультативне заняття. Сперматогенез і овогенез

Сперматогенез і овогенез

Тварини
Розвиток статевих клітин відбувається в статевих залозах. Цикл розвитку сперматозоїдів називають сперматогенезом (від грец. Sperma – насіння, genesis – походження), а яйцеклітин – овогенез (від грец. Ovum – яйце, genesis – походження).
Сперматогенез – утворення чоловічих статевих клітин – сперматозоїдів. Сперматозоїди у людини утворюються протягом усього активного періоду життя чоловіків. Тривалість розвитку зрілих сперматозоїдів з родоначальних клітин (сперматогоній) становить близько 70 – 75 діб. Спочатку сперматогонії, загальне число яких в одному яєчку досягає 1 млрд., розмножуються, діляться мітотичним шляхом. При цьому збільшується кількість сперматогоній. Починаючи з періоду статевого дозрівання, частина сперматогоній припиняє ділитися і вступає в стадію зростання, а потім дозрівання. На стадії дозрівання мейотичний розподіл призводить до утворення чотирьох сперматид, кожна з яких має гаплоїдний набір хромосом (23 хромосоми). Сперматиди поступово перетворюються на сперматозоїди. У цих статевих клітинах відбувається перебудова структур: вони подовжуються, у них формуються головка і хвіст. У верхівки головки сперматозоїда утвориться ущільнене тільце – акросома, що містить ферменти, які при зустрічі з жіночою статевою клітиною (яйцеклітиною) руйнують її оболонку. При цьому сперматозоїд проникає всередину яйцеклітини. При недорозвиненні або відсутності акросоми сперматозоїд не здатен запліднити яйцеклітину.
Сформовані сперматозоїди потрапляють в просвіт сім’яних канальців яєчка і разом з рідиною, утвореною стінками канальців, поступово просуваються в бік придатка яєчка, який служить резервуаром для сперматозоїдів. Кількість сперматозоїдів в яєчках величезна. В 1 см3 сперми міститься до 100 млн. сперматозоїдів, швидкість просування яких становить близько 3,5 мм в 1 хв. У жіночих статевих шляхах сперматозоїди зберігають життєздатність протягом 1 – 2 діб.
Овогенез – розвиток жіночих статевих клітин (яйцеклітин). Розмноження майбутніх яйцеклітин (овогоній) у овогенезі відбувається тільки в період внутрішньоутробного розвитку організму. При цьому утворюються так звані прімордіальні фолікули, розташовані в кірковій речовині яєчника. Кожен такий фолікул містить незрілу жіночу статеву клітину – овогонію, оточену одним шаром фолікулярних клітин. Овогонії багаторазово мітотично діляться, перетворюючись на ооцити першого порядку, які зберігаються в яєчнику дівчинки аж до її статевого дозрівання. На початок статевого дозрівання в яєчниках є близько 300 тис. ооцитів першого порядку. Ооцити разом з оточуючими їх двома шарами клітин фолікулярного епітелію утворюють первинні фолікули.
У період статевого дозрівання та у статевозрілої жінки більшість ооцитів гине, дозрівають тільки 400 – 500 яйцеклітин. У процесі дозрівання ооцит проходить стадії мейозу, в результаті чого утворюється ооцит другого порядку. Те, що відбувається на цій стадії другий розподіл мейозу призводить до утворення однієї яйцеклітини з гаплоїдним набором хромосом і трьох направляючих тілець. Первинні фолікули перетворюються у вторинні фолікули. Навколо кожного вторинного ооцита утворюється кілька оболонок, а всередині фолікула накопичується рідина. Таким чином, вторинний фолікул перетворюється на пухирчастий (третинний) фолікул, заповнений фолікулярної рідиною. Зрілий пухирчастий фолікул досягає в діаметрі 1 см. У статевозрілої жінки кожен місяць одночасно дозріває 1, рідше 2 фолікула, інші фолікули піддаються зворотному розвитку – атрезії. На місці загибелі таких недозрілих і загиблих фолікулів залишаються структури, що отримали назву артритичних тіл.









Розвиток статевих клітин називається гаметогенезом. Він складається з таких етапів[
1.   Період розмноження
Клітини діляться шляхом мітозу. В результаті збільшується кількість клітин, всі вони містять диплоїдний набір хромосом (2n). Чоловічі клітини називаються сперматогоніями, а жіночі — оогоніями.
2.   Період зростання
Клітини збільшуються в розмірах і називаються сперматоцитами І порядку або ооцитами І порядку. Особливо добре цей період виражений у яйцеклітин, в яких накопичуються запасні поживні речовини.
3.   Період дозрівання
У цей період відбувається мейоз. У особин чоловічої статі утворюються 4 гаплоїдні клітини — сперматиди. У жіночого організму утворюються 3-4 клітини — одна яйцеклітина і 2-3 дрібні клітини — полярні тільця, які гинуть. Це відбувається тому, що в еволюційному плані вигіднішим виявилось зосередити запас поживних речовин в одній, а не в 4 клітинах.
4.   Період формування
Утворюються зрілі гамети — 4 сперматозоїди і одна яйцеклітина.



У рослин гаметогенез проходить значно складніше. Процес мейозу відбувається не на стадії утворення гамет, а на стадії утворення спор. Крім цього, у рослин спостерігається чергування поколінь із диплоїдним і гаплоїдним набором хромосом. Покоління з гаплоїдним набором хромосом називається гаметофітом і утворює гамети у процесі мітозу. Покоління з диплоїдним набором хромосом називається спорофітом і утворює спори у процесі мейозу. Гаметофіт розвивається з гаплоїдних спор, а спорофіт — із диплоїдної зиготи, що утворюється в результаті запліднення.

У циклі розвитку мейоз проходить завжди один раз. Залежно від періоду життя спорофіта та гаметофіта, доросла рослина може бути гаплоїдною або диплоїдною.
Розмноження і розвиток водоростей. У нижчих рослин переважаючим поколінням є гаметофіт. Він розмножується безстатевим шляхом, утворюючи клітини, з яких розвиваються дорослі особини. У визначений період гаметофіт утворює гамети, різні або однакові за розмірами. Після запліднення утворюється зигота, яка відразу ділиться шляхом мейозу і утворює спори, що дають початок новим гаметофітам.
Розмноження і розвиток вищих спорових рослин. У мохів, папоротей, плаунів та хвощів розмноження відбувається спорами. Статеве покоління починає розвиватися із проростання спори (n). Зі спори утворюється заросток (n), в якому розвиваються органи статевого розмноження антеридії й архегонії. В антеридіях у процесі мітозу утворюються сперматозоїди, а в архегоніях — яйцеклітина (зазвичай, одна). За участю води сперматозоїди проникають в архегонії і запліднюють яйцеклітину, при цьому утворюється зигота (2n). Із зиготи розвивається зародок, а далі молода рослина спорофіт. У дорослої рослини у спеціальних органах спорангіях (2n) в результаті мейозу утворюються спори (n), що дають початок новому поколінню.
У мохів дорослою рослиною є гаметофіт (n), що розвивається зі спор, а спорофіт утворюється на гаметофіті у вигляді коробочки на ніжці.
У папоротей, плаунів і хвощів переважаючим поколінням у дорослому стані є спорофіт, на якому утворюються спори. Гаметофіт представлений у вигляді невеликого заростка й існує недовго.
Розмноження і розвиток насінних рослин. У насінних рослин розмноження відбувається за допомогою насіння, переважаючим поколінням є спорофіт, а гаметофіт дуже редукований, розвивається у спорофіті і представлений лише декількома клітинами. Процес розвитку насінних рослин розглянемо на прикладі квіткових рослин.
Доросла рослина має диплоїдний набір хромосом і є спорофітом. Вона розвивається з насіння. Репродуктивним органом є квітка, в якій утворюються жіночий орган — маточка і чоловічий — тичинки. У зав’язі маточки в насіннєвому зачатку з клітин спорангія шляхом мейозу утворюються 4 великі спори (n), одна з яких перетворюється в жіночий заросток гаметофіт, а три відмирають. Спора тричі ділиться мітотично, і утворюється 8-ядерний зародковий мішок. Ближче до пилкової трубки велике ядро утворює яйцеклітину, 2 сусідніх ядра — 2 супутні клітини — синергіди. На протилежному полюсі мішка розташовуються 3 клітини-антиподи, а в центрі утворюється центральна двоядерна клітина. Усі ядра гаплоїдні.
У пилкових мішках тичинок з клітин мікроспорангія шляхом мейозу утворюється багато дрібних спор (n). Усі вони дають початок чоловічому заростку — гаметофіту. Спора мітотично ділиться і утворює вегетативну та генеративну клітини. Ядро генеративної клітини ділиться ще раз і утворюються 2 спермії. Вегетативна та генеративна клітини покриваються оболонкою і утворюється пилкове зерно. При попаданні пилку на приймочку маточки вегетативна клітина проростає й утворює пилкову трубку, по який переміщується генеративна клітина до пилковходу. Два спермії через пилковхід потрапляють у зародковий мішок. Один спермій зливається з яйцеклітиною і утворюється зигота (2п), з якої розвивається зародок насіння. Інший спермій зливається з 2 ядрами центральної клітини, в результаті чого утворюється ендосперм (Зn) насіння, в якому нагромаджуються поживні речовини. Цей процес називається подвійним заплідненням і був відкритий російським вченим С. Г. Навашиним. У результаті подвійного запліднення в насінному зачатку утворюється насінина, а з покриву насінного зачатка — насіннєва шкірка. Навколо насінини з зав’язі та інших частин квітки формується плід.
Отже, від нижчих до вищих рослин спостерігається чергування двох поколінь: гаметофіта та спорофіта. У вищих рослин спорофіт домінує над гаметофітом.


Немає коментарів:

Дописати коментар