2 лютого - День водно-болотних територій

                  2 лютого світ відзначає День водно-болотних територій, знищення яких – одна з найбільших загроз для існування наших рік та водойм.
За допомогою активної групи з учнів 8,9,11 класів у нашій школі учні прослухали цикл лекцій і бесід про птахів водно-болотних територій.

Водно-болотними угіддями вважаються природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, а також плавні та мілководні водойми чи їх ділянки глибиною до 6 метрів. Крім прісних територій, сюди відносять також солонкуваті та солоні, наприклад, морські акваторії, глибина яких під час відпливу також не перевищує 6 метрів.

                  Такі мілководні водойми та заплави відіграють дуже важливу роль для людини – вони очищують воду, виділяють багато кисню та поглинають вуглекислий газ, є домівкою для багатого біорізноманіття (12% видів тварин та 30% риб), захищають від повеней, сприяють підвищенню родючості ґрунтів прибережних територій та виконують багато інших важливих природних функцій.

                   Основні положення щодо захисту водно-болотних угідь міжнародного значення були закріплені 2 лютого 1971 року підписанням Рамсарської конвенції в іранському місті Рамсаре. Тоді її підписали 18 країн. Цей документ став першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Наразі до Конвенції приєдналися вже 169 країн світу, серед яких і Україна, де мережа водно-болотних угідь міжнародного значення нараховує 39 територій загальною площею 786 321 га.

                    Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2019 року: «Водно-болотні угіддя та зміни клімату» і запропонував серію лозунгів: «Водно-болотні угіддя – ключ до вирішення проблем, пов’язаних зі змінами клімату. Ми не безсилі у протидії змінам клімату. Водно-болотні угіддя допомагають нам. Годі виснажувати водно-болотні угіддя. Зупинимо втрату водно-болотних угідь». Основною ідеєю цих лозунгів є підкреслення важливості екосистем водно-болотних угідь у протидії змінам клімату, поглинанні вуглецевих сполук, пом’якшенні впливу посух, зменшенні впливу повеней та штормів.

                     Водно-болотне угіддя міжнародного значення «Черемське болото» розташоване у центрі межиріччя Прип’яті, Стоходу і Стиру в межах Волинської області. Основою водно-болотного угіддя є долина прадавнього озера, яка заросла сфагново-осоковою рослинністю і являє собою рідкісний підтип боліт – еумезотрофне болото та торфовище з прилеглими заболоченими лісами. Серед болота розташовані 2 озера – Черемське та Редичі. Загальна площа водно-болотного угіддя становить 2975,7 га і за розмірами це одне з найбільших блюдцевих боліт на Українському Поліссі та Європі загалом. Угіддя входить до складу Черемського природного заповідника.

                      Водно-болотне угіддя міжнародного значення «Заплава Сім маяків» розташоване в межах Запорізької області в нижній течії Дніпра у місці впадіння річки Маячки. Унікальність угіддя полягає у значній різноманітності біотопів на відносно малій території. Тут присутні глибока третинна балка з невеликою степовою річкою Маячкою, заплавний ліс, вологі луки і очеретяні зарості, прибережні води Каховського водосховища тощо. Ця територія важлива для птахів під час міграцій та слугує місцем зосередження біорізноманіття в антропогенно трансформованій степовій зоні. Водно-болотне угіддя має площу 2140 га та є частиною території Національного природного парку «Великий Луг».

        В Донецькій області знаходяться два водно-болотних угіддя міжнародного значення: «Затока Білосарайська та коса Білосарайська» (площа  2 тис.га, Першотравневий район) та «Затока Крива та коса Крива» (площа 1,4 тис. га, Новоазовський район), які розташовані на узбережжі Азовського моря в межах національного природного парку «Меотида». Крім того, на території області існує багато інших водно-болотних угідь, що відповідають вимогам Рамсарської конвенції. Ці угіддя, як правило, використовуються в сільському господарстві, але, одночасно, відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття.

       Крім того, з метою охорони цілісних природних комплексів,      стаття 2.1 передбачає, що водно-болотні угіддя, що включаються до Рамсарського списку водно-болотних угідь міжнародного значення: «можуть включати прибережні річкові та морські зони, суміжні з водно-болотними угіддями, і острови або морські водойми з глибиною більше шести метрів під час відпливу, розташовані в межах водно-болотних угідь». Крім того, існують антропогенні водно-болотні угіддя, такі як ставки для розведення риб і креветок, фермерські ставки, зрошувані сільськогосподарські землі, саліни, водоскиди, гравійні кар'єри, відстійники стічних вод та дренажні канали.

  Зазвичай виділяють наступні п'ять основних типів водно-болотних угідь:

• морські (прибережні водно-болотні угіддя, у тому числі прибережні лагуни, скелясті береги і коралові рифи);
• гирлові (включаючи дельти, літоральні марші і мангри);
• озерні (водно-болотні угіддя, пов'язані з озерами);
• річкові (водно-болотні угіддя, розташовані уздовж річок та інших водотоків);
• болотні (тобто «болотисті» - болота на бідних органікою грунтах, заболочені землі і торф'яні болота).

       Водно-болотні угіддя зустрічаються всюди - від тундри до тропіків. Точно невідомо, яка частка площі поверхні землі у теперішній час зайнята ними. Згідно з оцінкою Всесвітнього центру екологічного моніторингу ЮНЕП, площа водно-болотних угідь імовірно складає 570 мільйонів гектарів (5,7 мільйона км2) - приблизно 6% поверхні суші Землі - з яких 2% складають озера, 30% верхові болота, 26% низинні болота, 20% заболочені землі і 15% заплави.

       Для чого потрібно охороняти водно-болотні угіддя?

Водно-болотні угіддя виконують безліч життєво важливих функцій, наприклад:

• накопичення і зберігання води;
• захист від штормів і повеней;
• зміцнення берегової лінії і стримування ерозії;
• поповнення запасів підземних вод (проникнення води з водно-болотного угіддя вниз в підземний водоносний горизонт);
• вихід підземних вод (рух води вгору і її перетворення в поверхневу воду в водно-болотному угідді);
• очистка води;
• утримування поживних речовин; відкладення опадів; утримування забруднюючих речовин;
• стабілізація місцевих кліматичних умов, особливо кількості атмосферних опадів і температури.

Водно-болотні угіддя забезпечують умови для розвитку цілого ряду видів природокористування, наприклад:

• водопостачання (кількість і якість);
• рибальство (більше двох третин світового улову риби пов'язані зі здоровим станом водно-болотних угідь);
• сільське господарство, завдяки підтримці рівня грунтових вод і високої родючості земель в заплавах;
• виробництво лісоматеріалів та інших будівельних матеріалів; заготівля енергетичних ресурсів, таких як торф і деревний матеріал;
• мисливське господарство; транспорт;
• заготівля інших продуктів водно-болотних угідь, включаючи лікарські рослини;
• відпочинок і туризм.

       Водно-болотні угіддя належать до найбільш продуктивним екосистем світу. Вони є осередками біологічного різноманіття, джерелами води та первинної продуктивності, від яких залежить існування незліченних видів рослин і тварин. Вони підтримують високі концентрації численних видів птахів, ссавців, плазунів, земноводних, риб і безхребетних. Водно-болотні угіддя також є важливими сховищами генетичного матеріалу рослин. Наприклад, таке водно-болотне рослина, як рис, є основним продуктом харчування для більш половини людства.

       В останні роки численні природні функції водно-болотних екосистем і їх цінність для людства стали знаходити все більше розуміння і документальне підтвердження. Це призвело до значного збільшення витрат на відновлення втрачених або деградованих гідрологічних і біологічних функцій водно-болотних угідь. Однак цього недостатньо - набирає обертів робота з удосконалення практичних методів в глобальному масштабі, у міру того як світові лідери докладають зусиль, щоб впоратися із наступом водною кризою та наслідками зміни клімату. І це відбувається одночасно з ростом населення світу, яке в найближчі 20 років буде приблизно збільшуватися на 70 мільйонів чоловік в рік.

       Глобальне споживання прісної води збільшилася в шість разів в період з 1900 по 1995рр. - більш ніж в два рази швидше, ніж темпи приросту населення. Одна третина населення світу сьогодні проживає в країнах, які вже відчувають помірний або серйозний дефіцит води. До 2025 р двоє людей з кожних трьох, які проживають на Землі, в своєму житті цілком можуть зіткнутися з умовами нестачі води.

       Здатність водно-болотних угідь адаптуватися до умов, що змінюються, а також до прискореним темпам змін матиме вирішальне значення для людського суспільства і дикої природи скрізь, де в повній мірі відчувається вплив зміни клімату на життя нашої екосистеми. Тому не дивно, що весь світ звернув увагу на водно-болотні угіддя та послуги, які вони надають нам.

       Крім того, водно-болотні угіддя мають особливі властивості як частина культурної спадщини людства - вони пов'язані з релігійними та космологічними віруваннями і духовними цінностями, є джерелом естетичного і художнього натхнення, містять в собі безцінні археологічні свідчення з далекого минулого, забезпечують притулку диким тваринам і формують основу важливих місцевих традицій соціального, економічного і культурного характеру.

       Кожен з нас може внести свій невеликий внесок у охорону водно-болотних угідь. Це дуже просто. Це не вимагає грошей або багато часу. Головна ідея - "не нашкодь"!

• не забруднюйте водойму, біля якого ви живете;
• не засмічуйте берег, на якому ви відпочиваєте;
• не оріть свій город до урізу води, залишайте прибережні водоохоронні смуги;
• висаджуйте ліс у прибережній зоні;
• дотримуйтесь правил полювання та рибної ловлі;
• не діставайте тварин у сезон тиші, не вмикайте голосно музику, відпочиваючи на природі;
• вивчайте свою водойму і діліться своїми знаннями з дітьми, оточуючими;
• не проходьте повз порушень, повідомляйте про них в природоохоронні, а також правоохоронні органи.