Всім привіт і Слава Україні!
Забіг "Шаную воїнів, біжу за героїв України" 29 серпня 2026 року я розпочала не в Краматорську, а від свого сьогодення проживання по вулицях селища Святопетрівське Київської області. Заплановані кілометри частично бігла та йшла. Дякую чоловікові і Габбі за підтримку!
Своїм забігом я пам'ятаю краматорця Лінського Володимира.
У Книзі пам'яті полеглих за Україну можна прочитати про Володимира: Боєць територіальної оборони Володимир Лінський (позивний Фенікс) загинув 20 вересня 2022 р. біля м. Лиман на рідній Донеччині. У серпні захиснику виповнилося 57 років. Володимир народився у с-щі Біленьке Донецької області. Мішків у м. Краматорськ. Воювавши за Донбас ще з 2014 р., бравши участь у АТО. Багато років був лідером місцевої осередку «Правого сектору», яку згодом перейменували на громадську організацію «Державницька ініціатива Яроша». Організовував та брав участь у багатьох місцевих патріотичних акціях. У 2020р. на місцевих виборах Володимир балотувався до Краматорської міської ради. Увійшов у відкриті списки кандидатів від партії «Європейська Солідарність» на виборах депутатів у місцеву раду. Також чоловік був головою комітету з питань АТО/ООС громадської ради при Донецькій ОДА. З початком повномасштабного вторгнення Володимир приєднався до територіальної оборони та знову вирушив на передову боротися з окупантами. «Ми разом пішли до військкомату і всі 7 місяців не розлучалися, разом виконували завдання. Я розповім, як він воював: він воював уперто, як справжній воїн, ніколи не відмовлявся від жодного завдання. Я знаю, які у нього вади були з ногою, з коліном, як у нього боліло. Але друг Фенікс постійно йшов будь-куди. Я скажу, що командири мали у нього поради як у людини, досвідченої у життя. Але він виявився і воїном досвідченим… Ми разом форсували Донець… Він воював завзято, у нього горіли очі, і помер він, як воїн», — розповів на прощанні із захисником його побратим Максим. Поховали Володимира біля рідного селища на Донеччині. У нього залишилася дружина. Кілька років тому на війні загинув їхній син.
син Володимира, який загинув за Україну
Зустріч з Кіборгом "VECTOR" Героям Слава!
Я мало знала пана Володимира, добре знаю його друзів, мій син Олексій був членом його команди. Володимир виростив догідного сина, кохав свою сім'ю, піклувався про тварин, був чудовим фотографом, болів серцем за Україну. Фото у цьому пості з його сторінки Честь йому і навіки Слава!
Гинути найкращі, гинути, щоб Україна залишалася вільною, хлібосольною, гідною далі жити у гармонії сама з собою та з іншими державами. Слава Україні та її Героям!
бобтейл пана Володимира
Фото та відео з забігу:
