Правила
поведінки під час артобстрілу: що робити, щоб залишитися живим
Поради
десантника
Раптовий артобстріл.
Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шурхіт),
а через 2-3 секунди – вибух, одразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що
ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів достатньо далеко від
вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань.
Однак наступний снаряд може полетіти ближче до вас, тому замість
самозаспокоєння швидко й уважно озирніться довкола: де можна заховатися
надійніше?
Якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі чи трамваї –
слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги у напрямку „від будинків і
споруд” і залягти на землю. Роззирніться і очима пошукайте більш надійного сховку
неподалік. Перебігати слід короткими швидкими кидками одразу після наступного
вибуху.
Якщо перші вибухи застали вас у дорозі на власному
автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втікти від обстрілу:
ви ніколи не будете знати, в який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться
далі обстріл, скажімо, з мінометів. Окрім того, бензобак вашого авто додає
небезпечного ризику обгоріти. Тому знов таки: негайно зупиняйте машину і
якнайшвидше шукайте укриття.
Не годяться для сховку такі місця
- під’їзди будь-яких
будинків, навіть невеличкі прибудовки. Від багатоповерхових / багатоквартирних
будинків взагалі слід відбігти хоча би метрів на 30-50;
- місця під різною
технікою (скажімо, під вантажівкою чи під автобусом);
- звичайні ЖЕКівські
підвали будинків. Вони зовсім не пристосовані для укриття в часі авіанальотів
чи ракетно-артилерійських обстрілів (йдеться про слабке перекриття, відсутність
запасних виходів, вентиляції тощо). Є великий ризик опинитися під масивними
завалами. Захаращення таких підвалів тягне за собою ризик моментальної пожежі
або задимленості.
В жодному разі не слід ховатися назовні під стінами сучасних
будинків! Теперішні бетонні „коробки” не мають щонайменшого запасу міцності і
легко розсипаються (чи „складаються”) не тільки від прямого попадання, а й
навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик обвалів та завалів. Не
можна також ховатися під стінами офісів та магазинів! – від вибухової хвилі
згори буде падати багато скла; це не менш набезпечно, ніж металеві уламки снарядів.
Інколи люди
інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, заставлених
контейнерами, захаращених ящиками, будматеріалами тощо (спрацьовує підсвідомий
рефлекс: заховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що
навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик
опинитися серед раптової пожежі.
...Інколи люди зі
страху стрибали до річки, до ставка, фонтану тощо. Вибух бомби чи снаряду у
воді навіть на значній відстані є дуже небезпечним: сильний гідроудар і – як
наслідок – важка контузія.
Можна заховатися в таких місцях:
- у спеціально
обладнаному бомбосховищі (якщо пощастить). Від звичайного ЖЕКівського підвалу
справжнє бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою,
системою вентиляції та наявністю двох (і більше) виходів на поверхню;
- у підземному
переході;
- в метро
(ідеально!);
- в будь-якій канаві,
траншеї чи ямі;
- в широкій трубі
водостоку попід дорогою (не варто лізти аж занадто глибоко, максимум на 3-4
метри);
- вздовж високого
бордюру чи підмурку паркану;
- у дуже глибокому
підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав таки 2
виходи);
- в підземному
овочесховищі, силосній ямі тощо;
- в оглядовій ямі
відкритого (на повітрі) гаражу чи СТО;
- в каналізаційних
люках поруч із вашим будинком; це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас
сил швидко відкрити важку залізяку? Важливо також, щоб це була саме каналізація
чи водопостачання – в жодному разі не газова магістраль!)
- в ямах-„воронках”,
що лишилися від попередніх обстрілів чи авіанальотів.
В найгіршому разі – коли в полі зору нема укриття, куди
можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю і лежіть,
закривши голову руками! Переважна більшість снарядів та бомб розриваються у
верхньому шарі ґрунту чи асфальту, тож осколки в момент вибуху розлітаються на
висоті щонайменше 30-50 см над поверхнею.
Отже, загальне
правило: ваше укриття має бути хоч мінімально заглибленим і, разом із тим, має
знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому
попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чи канава
(подібна до окопу) завглибшки 1-2 метри, на відкритому місці.
Заховавшись в
укритті, лягайте і обхопіть голову руками. Трохи відкрийте рота – це вбереже
від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби.
Не панікуйте. Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати
вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться.
Можна спробувати подумки рахувати хвилини.
По перше, це
відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський
обстріл не триває вічно, щонайбільше – двадцять хвилин; авіаналіт – значно
менше. В наші часи не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників
не застосовуються.
Після закінчення обстрілу (бомбардування)
Покидаючи місце
сховку, не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути
сконцентрованою собі під ноги! Не піднімайте з землі жодних незнайомих вам
предметів! Авіабомба, ракета чи снаряд могли бути касетними!
Бойові елементи часто не розриваються при падінні, але
можуть вибухнути пізніше, в руках – від найменшого руху чи дотику. Вся увага –
дітям і підліткам: не дайте їм підняти будь-що з-під ніг!
Найбільші втрати в югославському конфлікті були на
самісінькому початку війни. Цивільних людей війна застала блискавично-раптово.
Вони просто не знали елементарних правил поведінки в часі обстрілу чи
бомбардування...
Андрій Куліш
ветеран Збройних Сил,
полковник (Київ)
ВСЕМ,
КТО ПРОЖИВАЕТ В ЗОНЕ АТО:
1. Самое безопасное место во время обстрелов в старых
советских домах - туалет и ванная. Они выливались, как бетонный моноблок и
выдерживают очень многое. Плюс чугунная советская ванная (в смысле сосуд).
ВЫНЕСИТЕ ИЗ
ВАННОЙ/ТУАЛЕТА АБСОЛЮТНО ВСЕ СТЕКЛО И ВЕСЬ МЕТАЛЛ!!!
В "чешских"
домах моноблочной была и кухня (но там окна). Кроме того, оба блока
располагались в "центрах прочности" домовых каркасов;
2. В тихое время заклейте окна скотчем. Лучший орнамент -
ромбическая решетка с минимальным ассиметричным шагом. Помните, что многие
серьезные травмы, порезы и даже ранения наносятся осколками стекла,
разлетающегося от взрывной волны.
В идеале превратите
домашние стекла в "триплекс" - сплошная заклейка скотчем с двух
сторон. Цена вопроса 10-20 грн. на окно против ранений и травм;
3. Перенесите в ванную/туалет все самое необходимое, чтобы
во время обстрела не выходить в потенциально простреливаемые помещения.
Защитите двери ванной/туалета ватными матрацами - очень эффективное средство от
осколков и пуль на излете;
4. Перетащите холодильник в коридор - там для него самое
безопасное место, а продукты и напитки на войне на вес золота;
5. В Афгане много хлопот нашим солдатам доставляли... ватные
халаты душманов. Даже пули АКМ в них, случалось, запутывались. Осколки в вате
часто застревали. Не стесняйтесь одевать ватные костюмы во время обстрела;
6. Не питайтесь во время обстрелов консервами! Содержащиеся
в них химикаты провоцируют жажду, а путешествие к воде может стать фатальным;
7. Лучшая аварийная еда - шоколад, бананы и несоленые
бутерброды (КОЛБАСУ НИ В КОЕМ СЛУЧАЕ). Можно с несоленым салом. Но без
фанатизма;
8. Держите дома Кока-Колу/Пепси-Колу (не Фанту, не Спрайт,
пр.!!!). Растворенные в этих напитках химикаты нейтрализуют слезоточивые и
пороховые газы. Этот метод доказал свою эффективность зимой на Майдане (о
политике сейчас не будем - делимся опытом выживания);
НА СЛУЧАЙ ЗАВАЛА СТРОЕНИЯ
9. Купите автомобильный FM-модулятор (такая хрень, которая
вставляется в прикуриватель; обычно с мп3-плеером; стоит около 100 грн.).
Прикрепите к нему две "Кроны" (18 Вольт вместо 14,5 Вольт - не
страшно) и проверьте работоспособность. НАСТРОЙТЕ МОДУЛЯТОР НА ЧАСТОТУ, НЕ
ЗАНЯТУЮ FM-СТАНЦИЯМИ (желательно ближе к 88 МГц - по международным стандартам
нижний FM-диапазон имеет приоритет для правительственных и общегражданских
передатчиков).
В случае завала дома
записанный на память плеера SOS-текст и включенный модулятор (фактически это
маломощный передатчик, который магнитолы слышат на расстоянии около 10 м, а
профессиональные сканеры - метров за 200) поможет отыскать вас под завалами.
ТЕКСТ ДОЛЖЕН БЫТЬ РАЗБОРЧИВЫМ И НЕ СОДЕРЖАТЬ ДЛИННЫХ СЛОВ - вас будут слышать
соседи или спасатели на пределе чувствительности приемников;
10. Хорошей аварийной рацией послужат старые фирменные
радиотелефоны, работавшие на частотах порядка 27 МГц. Субагрмоника трубок
слышна в зоне 13-15 МГц и принимается даже обычными коротковолновыми
приемниками на расстоянии в сотни метров.
11. Чтобы пп. 9 и 10 принесли пользу, отрепетируйте с
соседями - в первую очередь на выручку придут именно они - сеансы аварийной
связи.
Дай Бог, чтобы никому из вас эти советы не понадобились. Но
в критичной ситуации они могут спасти жизнь вам, вашим близким, вашим соседям..
Мира нам ВСЕМ, любви и счастья.
Немає коментарів:
Дописати коментар