вівторок, 27 листопада 2018 р.

Приклади розв`язання задач з молекулярної біології

Приклади розв`язання задач з молекулярної біології на сайті Марини Галушко

МОЛЕКУЛЯРНІ ОСНОВИ СПАДКОВОСТІ

    

Під час розв’язання таких задач необхідно пам’ятати, що:
·         довжина одного нуклеотида, або відстань між двома сусідніми вздовж осі ДНК, становить 0,34 нм;
·         середня молекулярна маса одного нуклеотида 345 умовних одиниць;
·         середня молекулярна маса однієї амінокислоти дорівнює 100 умовних одиниць;
·         молекула білка в середньому складається з 200 амінокислот;
·         кожну амінокислоту в білковій молекулі кодує триплет нуклеотидів і-РНК (під час трансляції);
·         для визначення довжини гена (l) враховують кількість нуклеотидів, яка міститься в одному ланцюзі ДНК;
·         для визначення молекулярної маси гена (Mr) враховують кількість нуклеотидів, що міститься у двох ланцюгах ДНК;
·         трансляція здійснюється згідно з генетичним кодом;
·         для всіх ДНК виконується правило Чаргаффа: А=Т; Г=Ц;
·         А+Г = Т+Ц (вміст пуринових азотистих основ – аденіну і гуаніну – дорівнює вмісту піримідинових  азотистих основ – тиміну і цитозину);
                     ·         сума  всіх нуклеотидів в молекулі ДНК або РНК (А+Т+Г+Ц чи А+У+Г+Ц) становить 100%.
     Задача 1.На фрагменті одного ланцюга ДНК нуклеотиди розташовані в послідовності, показаній нижче.
           … АГТАЦГГЦАТГТАГЦ …
1.      Намалюйте схему структури дволанцюгової молекули ДНК.
2.      Якою є довжина в нанометрах цього фрагмента?
3.      Якою є маса дволанцюгового фрагмента? 


Розв’язання
1.      Керуючись властивістю ДНК, здатністю до самовідтворення (реплікації), в основі якого лежить  комплементарність, запишемо схему дволанцюгової  ДНК:
ДНК:

А
Г
Т
-
А
Ц
Г
-
Г
Ц
А
-
Т
Г
Ц
-
А
Г
Ц

-


|
|
|

|
|
|

|
|
|

|
|
|

|
|
|



Т
Ц
А
-
Т
Г
Ц
-
Ц
Г
Т
-
А
Ц
Г
-
Т
Ц
Г
-
2.      Довжина одного нуклеотида, або  відстань між двома сусідніми вздовж осі ДНК, становить 0,34 нм. Довжина  дволанцюгового  фрагмента дорівнює довжині одного ланцюга.
l = 15 х 0,34 = 5,1 (нм) (15 - кількість нуклеотидів в одному ланцюгу).
3.      Середня молекулярна маса одного нуклеотида 345 умовних одиниць, молекулярна маса фрагмента ДНК:
Мr = 345 х 15 = 5175 (а.о.м)  (30 – кількість нуклеотидів у двох ланцюгах).
Відповідь. Другий ланцюг фрагмента ДНК має таку структуру:  ТЦА – ТГЦ – ЦГТ – АЦГ – ТЦГ ; довжина фрагмента ДНК – 5,1 нм; молекулярна маса фрагмента ДНК – 5175 а.о.м.
     Задача 2.Фрагмент першого ланцюга ДНК має таку нуклеотидну послідовність: ТАЦАГАТГГАГТЦГЦ. Визначте послідовність мономерів білка, закодованого фрагментом другого ланцюга ДНК.
Розв’язання

ДНК:     -
ТАЦ
-
АГА
-
ТГГ
-
АГТ
-
ЦГЦ-


|||

|||

|||

|||

|||

              
АТГ
-
ТЦТ
-
АЦЦ     -
ТЦА
-
ГЦГ-

іРНК:    -
УАЦ
-
АГА
-
УГГ
-
АГУ
-
ЦГЦ-

Білок:   -
тир
-
арг
-
трип
-
сер
-
арг-

Відповідь. Послідовність мономерів білка: тирозин – аргінін – триптофан – серин – аргінін.
     Задача 3.Фрагмент ланцюга А білка нормального гемоглобіну складається із 7 амінокислот, розміщених у такій послідовності:
вал – лей – лей – тре – про – глн – ліз.
1.      Яка будова фрагмента іРНК, що є матрицею для синтезу цього фрагмента молекули гемоглобіну?
2.      Яка будова фрагмента ДНК, що кодує дану іРНК?
Розв’язання-відповідь
Білок:       
вал
-
лей
-
лей
-
тре
-
про
-
гли
-
ліз
іРНК:   
ГУУ
-
УУА
-
УУА
-
АЦУ
-
ЦЦУ
-
ЦАА
-
ААА
ДНК:    
ЦАА
-
ААТ
-
ААТ
-
ТГА
-
ГГА
-
ГТТ
-
ТТТ

|||

|||

|||

|||

|||

|||

|||

ГТТ

ТТА

ТТА

АЦТ

ЦЦТ

ЦАА

ААА



























     Задача 4.Біохімічний аналіз показав, що іРНК має 30% аденіну, 18% гуаніну та 20% урацилу. Визначте частку (у %) кожного нуклеотида у відповідному фрагменті дволанцюгової  ДНК?
Розв’язання
Дано:
 А(іРНК)= 30%;
Г (іРНК) = 18%;
У(іРНК)= 20%.

 А(ДНК)- ? Т(ДНК)- ?
 Г(ДНК)  - ? Ц(ДНК)-?
Визначаємо відсоток цитозинових нуклеотидів у даній іРНК:
      Ц (іРНК)=100% - (А(іРНК)+У(іРНК)+Г(іРНК)) =
      = 100% - (30% +20% + 18%) = 32%.
Визначаємо відсоток аденінових і тимінових нуклеотидів (окремо) у фрагменті ДНК:
     А(ДНК)= Т(ДНК) = (А(іРНК)+У(іРНК)) : 2 = (30% + 20%) : 2 = 25%.
Визначаємо відсоток гуанінового і цитозиновог нуклеотидів (окремо) у фрагменті ДНК:
  Г(ДНК)=  Ц(ДНК)= (Г(ДНК)+Ц(ДНК)) : 2 = (18% + 32%) : 2 = 25%.
Відповідь. Частка кожного нуклеотида у відповідному фрагменті дволанцюгової ДНК становить 25%.
      Задача 5. Білок складається зі 124 аміноліслот. Порівняйте відносні молекулярні маси білка та гена, який його кодує.
Розв’язання
Дано:
Склад білка – 124 амінокислоти; 
Мr(амінокислоти) = 100;
Мr(нуклеотида) = 345.
Мr(гена) - ? Мr(білка) - ?
1). Визначаємо відносну молекулярну масу білка:
124 х 100 = 12400.
2). Визначаємо кількість нуклеотидів у складі гена, що кодує даний білок: 124 х 3 х 2 = 744 (нуклеотиди).
3). Визначаємо відносну молекулярну масу гена:
744 х 345 = 256 680.
4). Визначаємо, у скільки разів ген важчий за білок:
256 680 : 12400 = 20,7 (рази).

Відповідь. Відносна молекулярна маса гена у 20,7 рази більша, ніж кодованого білка.


     Задача 6.Гормон росту людини (соматотропін) – білок, що містить 191 амінокислоту. Скільки кодуючи нуклеотидів і триплетів входить до складу гена соматотропіну?
Розв’язання
Одну амінокислоту кодує триплет нуклеотидів , отже, до складу гена соматотропну входить 191 триплет.
191 х 3 = 573 (нуклеотиди) – один ланцюг;
573 х 2 = 1146 (нуклеотидів) – обидва ланцюги.
Відповідь. До складу гена соматотропіну входить 191 триплет, що містить 1146 нуклеотидів (обидва ланцюги гена).
      Задача 7.У хворого на синдром Фанконі (порушення утворення кісткової тканини) із сечею виділяються амінокислоти, яким відповідають наступні триплети іРНК: АУА, ГУЦ, АУГ, УЦА, УУГ, УАУ, ГУУ, АУУ. Визначте, які амінокислоти виділяються із сечею у хворих на синдром Фанконі (див. таблиця «Генетичний код»).
Розв’язання
 Амінокіслоти:  ілей,  вал,  мет,  сер,  лей,  тир,  вал,  ілей.
Відповідь. У хворих на синдром Фанконі виділяються із сечею такі амінокислоти: ізолейцин, валін,  метіонін, серін, лейцин, тирозин.

Бася читає вірш на українській мові (подружка Шеррі)


четвер, 22 листопада 2018 р.

Урок зоології "Ядовиті тварини України" (гості - спеціалісти регіонального ландшафтного парку "Краматорський")








ВИДОВІ ГІБРИДИ СЕРЕД ТВАРИН (Частина 4)







ВИДОВІ ГІБРИДИ СЕРЕД ТВАРИН (Частина 3)







ВИДОВІ ГІБРИДИ СЕРЕД ТВАРИН (Частина 2)








ВИДОВІ ГІБРИДИ СЕРЕД ТВАРИН (Частина 1)


Чому в природі міжвидові гібриди рослин зустрічаються частіше, ніж гібриди тварин?

Гібриди – організми, що виникають при об’єднанні геномів різних у генетичному відношенні організмів. Розрізняють внутрішньовидові та міжвидові гібриди. Міжвидові гібриди в природі утворюються внаслідок статевого процесу.
Для того, щоб відбулася гібридизація двох видів і утворився гібрид, необхідно виконання таких умов: повинно відбутися злиття гамет  і утворитися життєздатна зигота, яка має вижити та пройти необхідні стадії розвитку (процеси нормального розвитку). Можливість подальшого розмноження  теж сприятиме підвищенню частоти, з якою будуть зустрічатися гібриди.
У рослин існує дві особливості, що сприяють міжвидовій гібридизації – перехресне запилення за допомогою зовнішніх агентів (вітер, комахи), та здатність до вегетативного розмноження. Ще одна принципова особливість, яка підвищує ймовірність утворення міжвидових гібридів у рослин – простіша (порівняно з тваринами) будова організму, функціонування якого потребує відповідно простішої організації біохімічних та морфогенетичних процесів. Крім того, в зв’язку з нерухомим способом життя та особливостями процесів розмноження механізми ізоляції у рослин розвинуті не так повно, як у тварин. Тому часта гібридизація у рослин неминуча.
Механізми, що запобігають міжвидовій гібридизації, прийнято ділити на презиготичні та постзиготичні. Презиготичні базуються на неможливості чи ускладненнях злиття гамет та утворення зиготи. Це екологічні відміни видів, етологічні (поведінка та статеві рефлекси), часова ізоляція (строки розмноження), будова статевих органів тощо. Постзиготичні пов’язані з неможливістю розвитку гібридної особини, летальністю чи стерильністю гібридної особини. Порівняльна характеристика цих механізмів свідчить, що у тварин механізми репродуктивної ізоляції більш довершені, ніж у рослин. Більш складний онтогенез тварин також робить появу міжвидових гібридів менш частим явищем порівняно з рослинами.

Хоча поняття гібридів поширюється на будь-який результат схрещувань генетично відмінних особин, поняття звичайно поширюють тільки на міжпопуляційні взаємодії, як правило — взаємодії близьких видів. Найчастіше мова йде про схрещування між видами одного роду чи навіть підроду або надвиду
Найвідомішими гібридами є покручі між різними формами одомашнених тварин. прикладами є:

Лігр — гібрид між левом-самцем і тигром-самкою
Мул — міжвидовий гібрид від самиці коня та самця віслюка.
В теріології гібридизація в умовах неволі нерідко використовується як тест на видовість того чи іншого таксону. Цей напрямок отримав назву експериментальної гібридизації і є частиною комплексного таксономічного аналізу тих чи інших систематичних груп. Особливо широко експериментальна гібридизація використовувалася при вивченні таксономічної неоднорідності полівок (гризуни роду Microtus з родини Arvicolidae).

Одним з найпоширеніших варіантів гібридизації у природі є формування зон гібридизації на стиках ареалів аловидів.
Найчастіше це трапляється внаслідок зрушень меж видових ареалів. Природними факторами таких зрушень є глобальні зміни клімату і природної зональності, останніми роками пусковими механізмами таких зрушень стають антропогенні зміни довкілля, у тому числі й створені людиною екокоридори (наприклад, канали, лісосмуги, рілля).
В межах східноєвропейської фауни гібридизація описана для низки аловидових пар, у тому числі:
В усіх подібних випадках гібридизація розглядається як порушення просторової ізоляції близьких видів, які до того мали статус географічних вікаріатів і не формували зон симпатрії.

Якщо між видами зберігається достатньо високий рівень репродуктивної ізоляції, то гібридизація проявляється тільки у формі випадкових міжвидових шлюбів. Такий варіант гібридизації має назву «спонтанна гібридизація». Спонтанна гібридизація виникає незакономірно, часто в порушених природних умовах або в штучних умовах, звичайно в ситуації, коли має місце брак шлюбних партнерів. Таким шляхом, зокрема, формуються гібриди між вовком і псом, що характерно й для популяцій вовка на півдні України.
Спонтанна гібридизація відома для багатьох видів котових, зокрема:

https://molomo.com.ua/inquiry/animal_hybrids.html -тут можна прочитати статтю та подивитися фото.
А далі дивіться фото гібридів серед тварин