Щорічно 2 лютого у світі відзначається День водно-болотних угідь, започаткований з нагоди ухвалення Конвенції з водно-болотних угідь, яка була підписана 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар.
Початкову мету Рамсарської Конвенції (Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів) —зберігання водно-болотні угідь як середовища для водоплавних птахів — було розширено, і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження и збалансованого використання водно-болотних екосистем.
День ВБУ кожен рік проходить під новим девізом, який щоразу підкреслює певні властивості та напрямки значення ВБУ для людства і екосистем у цілому. Цьогорічне гасло - Водно-болотні угіддя, вода і життя - нероздільні!
У 2019 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день ВБУ відзначається під девізом «Ми не безсилі у боротьбі зі змінами клімату». Основною метою відзначення Всесвітнього дня ВБУ є підвищення обізнаності людей щодо важливості цих природних середовищ у нашому житті, а девіз цього року обраний нагадати, підкреслити, що водно-болотні угіддя можуть стати ключем до вирішення проблем, пов’язаних зі змінами клімату.
Отже, клімат на Землі змінюється: температура зростає, океан теплішає, сніг та льодовики тануть та рівень моря збільшується швидше, ніж у попередніх століттях. Збільшується концентрація вуглекислого газу (CO2), метану та інших парникових газів в атмосфері, причиною чого є діяльність людства (так, порівняно з доіндустріальним періодом рівень CO2 в нашій атмосфері збільшився на 40%).
Водно-болотні угіддя є природним рішенням
За 35 років частота природних катастроф у всьому світі збільшилася удвічі і 90% цих катастроф пов’язані з водою стихією. А у найближчому майбутньому за прогнозами будуть навіть більш екстремальні погодні явища. Але водно-болотні угіддя відіграють важливу роль у пом’якшенні наслідків викидів парникових газів і відповідних змін клімату.
Узбережжя водно-болотних угідь є бар’єрами від екстремальних погодних умов
Прибережні водно-болотні угіддя, такі як солоні болота, мангрові ліси, зарості водоростей та коралові рифи, діють як амортизатори. Вони зменшують інтенсивність впливу штормових хвиль та цунамі, захищаючи 60% людства, що живуть та працюють уздовж узбережжя, від підтоплень, втрати майна і життя.
Водно-болотні угіддя є природним поглиначем та накопичувачем вуглецю
Торф’яники, мангрові ліси та морські водорості накопичують велику кількість вуглецю. Торф’яники вкривають лише 3% земної поверхні, але зберігають приблизно 30% всього вуглецю на планеті – в два рази більше, ніж всі ліси світу разом узяті. Водно-болотні угіддя є найбільш ефективними накопичувачами вуглецю на Землі.
Водно-болотні угіддя зменшують повені та запобігають посухам
Внутрішні водно-болотні угіддя, такі як заплави, річки, озера та болота, функціонують як губки, абсорбуючи та накопичуючи надлишок опадів та зменшуючи паводкові хвилі. Впродовж засушливих сезонів в аридних кліматичних умовах, водно-болотні угіддя вивільняють накопичену воду, затримуючи початок посухи, і загалом мінімізують водний дефіцит.
Таким чином, водно-болотні угіддя відіграють чималу роль у збереженні біорізноманіття та екологічної рівноваги, вони є важливим джерелом ресурсів живлення різних тварин; вони очищують воду, поглинають та накопичують карбон, захищають від повеней та пом’якшують вплив посух. Крім того, ВБУ забезпечують людство відновлюваними природними ресурсами для ведення господарській діяльності, мають значні бальнеологічні ресурси та, будучи унікальними та мальовничими природними середовищами, використовуються з рекреаційними цілями.
Знищення та втрата водно-болотних угідь стане непоправною шкодою. До суттєвих загроз можна віднести також забруднення, зменшення біологічного різноманіття, обміління чи пересихання через надмірну експлуатацію у господарських цілях, забудова та розорювання берегів та русел річок, зміна їх природної течії, а також відокремлення окремих ділянок, озер тощо. Справжньою бідою є забудова малими ГЕСами без дотримання природоохоронних норм, що призводить до знищення найцінніших річок.
Ми не повинні осушувати водно-болотні угіддя
При осушенні водно-болотних угідь або випалюванні їх рослинності, водно-болотні угіддя перетворюються з вуглецевого сховища на джерело вуглецю. Викиди CO2 з осушених та спалених торф’яників дорівнюють 10% усіх викидів від спалення викопного палива за рік.
Ми маємо зберігати та відновлювати наші водно-болотні угіддя
Стратегії, спрямовані на вирішення проблем зміни клімату, повинні включати ощадливе використання водно-болотних угідь. За період з 1970 року по теперішній час ми вже втратили 35% угідь. Спільноти, народи та уряди мають працювати спільно задля захисту цих надзвичайних екосистем, що допоможе нам оговтатися, підготуватися та упоратися з наслідками зміни клімату.
Організми водно-болотних угідь Донецької області:
На території України знаходяться 50 водно-болотних угідь міжнародного значення. Крім того, Україна очікує на включення до Рамсарського списку ще низки водно-болотних угідь.
В Донецькій області знаходяться 2 водно-болотних угіддя міжнародного значення: «Затока Білосарайська та коса Білосарайська» (площа 2000 га, Мангушський район) та «Затока Крива та коса Крива» (площа 1400 га, Новоазовський район), які розташовані на узбережжі Азовського моря в межах національного природного парку «Меотида».
Немає коментарів:
Дописати коментар